Дєвішнік

Вдих — видих, вдих — видих, повільно, рівномірно. Нібито й легко і просто. Особливо, коли спиш. Або не хворієш. Або нікуди не поспішаєш. І це ми робимо правильно. Проте у проміжках дихаємо як доведеться, хоча знаємо, що дихати — це легко, потрібно лише не поспішаючи набрати в легені повітря і видихнути.

ЕМОЦІЇ КЕРУЮТЬ ДИХАННЯМ
Піддаючись емоціям і обставинам, ми про дихання забуваємо зовсім. Наприклад, страх затримує дихання, а це спричинює кисневе голодування. Гнів пришвидшує дихання, а це може призвести до спазмів і втрати свідомості. Негативні емоції роблять його уривчастим, позитивні — рівним, але частим. У стані стресу дихання збивається, легені недоотримують кисню — звідси темні кола під очима, «пом’яте» обличчя і кардіопроблеми. А після 40 років у нетренованих та забруднених легенях можуть розпочатися руйнівні процеси.
Узагалі диханням потрібно зайнятися всерйоз і негайно, незалежно від того, де і як ви живете, курите ви чи ні тощо. І річ навіть не в тім, що від легень залежить робота всіх без винятку органів. Проблема в тому, що в разі неправильного дихання ви потрапляєте в групу ризику. Неправильне дихання — це шкідлива звичка, яка породжує значно більшу кількість хвороб, ніж будь-яка інша.

СЕКРЕТ ПРАВИЛЬНОГО ДИХАННЯ
Секрет правильного дихання полягає в управлінні вдихом та видихом. Більшості людей для підтримання достатнього постачання киснем потрібно 5 вдихів, а людині із правильним диханням — лише 4. Частіше дихання потребує додаткового напруження дихальних м’язів і великого навантаження на серце, яке перекачує кров. Та потрібно прагнути до того, щоб робити 5—7 дихальних циклів за хвилину. Що менша частота дихання, то здоровіша людина. Основна рекомендація — вдихайте легко, видихайте довго. У дихальній гімнастиці видих — це основне. На ньому потрібно сконцентруватися. Видих повинен тривати так довго, як це можливо, — до скорочення м’язів діафрагми (ви відчуєте, як вони «стислися»). Що сильніше скорочується діафрагма, то краще для організму. Правильне, яке оздоровлює людину, дихання складається (як і робота серцевого м’яза) із 3 фаз:
1) мимовільний, безшумний вдих (обов’язково через ніс);
2) видих;
3) коротка пауза — передих.
Усі три фази однаково важливі, однаково доцільні.
ЯК НАВЧИТИСЬ ПРАВИЛЬНО ДИХАТИ
Ви можете теж навчитися правильно дихати. Сядьте зручно на коліна, або схрестивши ноги, або на стілець із прямою спинкою. Випрямте хребет, сидячи якомога вище та рівніше. Розслабте плечі та груди. Покладіть долоню однієї руки на низ живота, щоб вам легше було відчувати, що відбувається під час виконання вправи. Коли ви звикнете до такого способу дихання, вам не потрібно буде класти руку на живіт.
Зробіть легкий вдих через ніс, даючи змогу животу наповнюватися і збільшуватися під час дихання. Видихайте через ніс чи рот, розслабивши живіт. Протягом цієї вправи ваша грудна клітка повинна бути абсолютно нерухомою. Таке дихання схоже на надування повітряної кульки — коли ви вдихаєте через ніс, випинається живіт. Коли ви видихаєте через ніс чи рот, живіт спадає.
Ця вправа є дуже важливою для початку практики дихальних вправ, тому виконуйте її постійно. Приблизно протягом 2 хвилин практикуйте легке, вільне дихання, «надуваючи» живіт під час вдиху і «здуваючи» під час легкого видиху через ніс чи рот.
Таким способом розслабленого дихання користуйтеся протягом усього дня. Згодом ви переконаєтеся, що раніше дихали по-іншому — втягуючи живіт під час вдиху — і не захочете змінювати звичного стилю дихання. Проте переваги такого дихання з наповненням живота великі.

ВАЖЛИВІСТЬ НОСОВОГО ДИХАННЯ
У йогів є такий афоризм: «Якщо ти дихаєш ротом, тоді їж носом». Носове дихання відіграє колосальну роль: відбувається не лише механічна фільтрація, зволоження і зігрівання повітря, яке вдихаємо. Слизова оболонка носа — початковий бактеріологічний фільтр, і, крім того, тут дихальний центр мозку попередньо аналізує повітря, яке видихаємо: його склад, температуру і вологість. У людини, яка дихає правильно, носове дихання забезпечує потребу організму в кисні навіть під час значних фізичних навантажень. При цьому обличчя людини не червоніє, потові виділення незначні, відсутня задишка. Усе це є показниками правильного дихання.

«РИДАЛЬНЕ ДИХАННЯ» УРІВНОВАЖУЄ СПІВВІДНОШЕННЯ ВУГЛЕЦЮ Й КИСНЮ
Існує методика «ридального дихання», яке встановлює правильне співвідношення вуглекислого газу і кисню в організмі людини. Порушення цього співвідношення — причина багатьох хвороб, у тому числі гіпертонії і бронхіальної астми. Принцип такого дихання — видих завжди повинен бути довшим за вдих. Це дуже важлива умова правильного газообміну, коли гемоглобін без жодних перепон доставляє кисень у всі органи і тканини, забезпечуючи нормальний перебіг обмінних процесів.
Навчитися такому диханню нескладно. Воно починається коротким, півсекунди, вдихом на схлипуванні. Потрібно відкрити рот і на вдиху вимовити звук «а» — вдих неглибокий, енергійний, виникає відчуття, ніби повітря залишилося в роті. Звук «а» повинен прозвучати коротко і навіть трохи різко.
Після вдиху одразу зробити тривалий безперервний видих, під час якого вимовити ніби про себе один зі звуків: «хооо», «фууу» або «фффф». Під час видиху повітря видихати не повністю, а до тих пір, поки це приємно. Після видиху зробити паузу на 1—2 секунди і лише після цього знову зробити вдих. Дуже важливим є положення губ під час видиху: звук «хооо» — губи витягнути в трубочку і утворити круглий отвір розміром як волоський горіх; звук «фууу» — отвір розміром як кедровий горішок; звук «фффф» — губи зімкнути до розміру малесенької щілинки.
Але починати вчитися «ридальному диханню» краще зі звука «хооо». Робити видих зі звуків «фууу» та «фффф» можна лише досить тренованим людям. Без підготовки вимовляння цих звуків під час видиху може спричинити головокружіння.
Тривалість сеансу — від кількох хвилин до 1 години. Сигнал його припинення — дискомфорт, небажання робити тривалий видих. Протягом дня можна зробити 5—6 таких вправ.

Підготувала Оксана ОСТРЯНКО.
газета "Ваше здоров'я"